Що таке селен і для чого він потрібен організму

Що таке селен?

Селен – важливий мікроелемент, що є активним учасником великої кількості метаболічних процесів та першим етапом у захисті організму від згубного впливу вільних радикалів.

Відкритий у 1817 році відомим шведським хіміком Йонсом Якобом Берцеліусом у відходах при виготовленні сірчаної кислоти, цей мікроелемент досить довго вважався токсичним і не викликав наукового інтересу. Більш активні дослідження розпочалися в 1950-роках і саме тоді вченими було вивчено та визнано важливість селену для людського організму. 

Селен входить до складу ферментів та білків (селенопротеїни), відповідає за обмінні та окисно-відновні процеси, нормалізує роботу імунної системи, захищає клітини від руйнування вільними радикалами. Підвищує фертильність у жінок та покращує рухливість сперматозоїдів у чоловіків. Захищає від отруєння свинцем, кадмієм, ртуттю, а також іншими важкими металами, підтримує здоровий стан волосся та нігтів.

Селен не синтезується людським організмом. Він надходить з їжею та зберігається в тканинах і органах. Його кількість регулює печінка, розподіляючи через плазму крові по тканинах організму туди, де цей мінерал необхідний. Найвища концентрація селену – у щитоподібній залозі, де він постійно використовується для синтезу гормонів. Найбільше цієї сполуки зберігається в скелетних м'язах - від 28 до 46%, а також в печінці, нирках, серці, органах сечостатевої системи.

Селен існує у двох формах:

• неорганічній: селенат та селеніт;
• органічній: селенометіонін та селеноцистеїн.

Обидві форми можуть бути присутніми в їжі, але за даними деяких досліджень, органічні форми засвоюються набагато краще. Неорганічні форми часто зустрічаються в ґрунті, звідки вони надходять до рослин та перетворюються на органічні.

Навіщо селен потрібен організму?

Селен для організму потрібен в невеликій кількості, але він є важливим для підтримки наступних процесів та функцій:

Серцево-судинна система. Захищає від пошкодження ендотеліальні клітини, що вистилають внутрішню оболонку судин та запобігає розвитку атеросклерозу.

Скелетно-м’язова система. Підтримує нормальне скорочення м'язів, підвищує витривалість і знижує втому після фізичних навантажень.

Підтримка щитоподібної залози та синтез гормонів. Селеновмісний фермент дейодиназа відіграє важливу роль у метаболізмі тиреоїдних гормонів. Фермент перетворює неактивний тироксин на трийодтиронін -  біологічно активну форму тиреоїдних гормонів щитоподібної залози, яка регулює споживання тканинами кисню, стимулює синтез білка, прискорює розщеплення жирів та глікогену, що утворюється у печінці, посилює дію гормону росту та інсуліну.

Стимуляція росту клітин та синтезу ДНК. Цю функцію забезпечує фермент тиоредоксінредуктаза, яка має ще й виражені антиоксидантні властивості та захищає ДНК від пошкоджень. Вона є важливою також для волосся, нігтів та здорового стану шкіри.

Репродуктивна система. Селеновмісний фермент глутатіонпероксидаза крім щитовидної залози, печінки, еритроцитів, нирок, легенів та ШКТ, міститься ще й у сім'яниках. Селен є важливим для чоловіків, оскільки впливає на сперматогенез, та для жінок в період вагітності та грудного вигодовування. Цей мікроелемент є важливим фактором у лікуванні безпліддя, підтримуючи процес зачаття як з боку жінки, так і з боку чоловіка. 

Імунна система та імунна відповідь. Селен бере участь в активації клітин Т-хелперів, цитотоксичних Т-і NK-клітин та стимулює вироблення антитіл. 

Антиоксидантний та протизапальний захист. Селен необхідний для активації ферментів, які відповідають за захист клітин від впливу вільних радикалів. Якщо таких клітин багато, а захист не справляється, розвивається запалення. Селен також є важливим для запобігання ризику розвитку низки вірусних захворювань.

Уповільнення процесів старіння. Селеновмісні ферменти глутатіонпероксидаза та селенопротеїн-Р з вираженими антиоксидантними властивостями захищають клітини від руйнування вільними радикалами та продовжують їх життя. 

Профілактика пухлин. У процесі метаболізму селен утворює метаболіт метилселенон, який відповідає за захист від розвитку ракових клітин, зокрема може запобігти раку передміхурової залози, стравоходу, підшлункової залози, товстого кишечника, печінки та легенів.  

Як правильно приймати селен

Дієтичні добавки з селеном випускаються у формі капсул чи таблеток. Приймати їх найкраще разом з їжею, запиваючи чистою негазованою водою.

Найкраща форма селену, яка добре засвоюється організмом та не потребує додаткових ресурсів на травлення та обробку – селен хелат. Мінерал у хелатній формі готовий до використання клітинами епітелію тонкої кишки, де відбувається процес засвоєння. Хелатна форма мінералів, на відміну від звичайної, не викликає побічниз ефектів у вигляді порушення травлення та здуття, оскільки не впливає на рівень кислотності шлунка.

Дієтична добавка Селен хелат в капсулах від ТМ Вансітон захищає клітини організму від дії вільних радикалів, сприяє правильній роботі щитовидної залози, підтримує чоловічу репродуктивну функцію, підвищує опірність організму до вірусів, сприяє виробленню антитіл, що контролюють розвиток різного роду пухлин. Добавка не містить штучних барвників, ароматизаторів, консервантів, ГМО і глютену.

Спосіб застосування:

Приймати по 1 капсулі 1-2 рази на добу під час їди. Не перевищувати рекомендовану добову дозу. 

Добова норма селену

Скільки селену потрібно на день?

Добова норма селену залежить від віку, статі та індивідуальних особливостей. Для нормального розвитку та функціонування організму ВООЗ встановила такі добові дози селену:

• малюки 1-3 роки – 20 мкг;
• діти 4-9 років – 30 мкг;
• підлітки 10-13 років – 40 мкг;
• підлітки 14-17 років – 50 мкг;
• дорослі жінки – 50 мкг;
• дорослі чоловіки – 55 мкг;
• чоловіки та жінки віком 60+ - 70 мкг
• жінки в період вагітності та грудного вигодовування – 70 мкг.

Загальна рекомендована добова доза для дорослої людини становить 55 мкг, хоча, на думу деяких фахівців, це дозування швидше мінімальне, а не оптимальне. Але тут це саме той випадок, коли перевищення дозування селену матиме гірші наслідки, ніж його дефіцит.

Коли приймати селен – вранці чи увечері

Більшість спеціалістів рекомендують вживати добавки з селеном для підтримки метаболізму зранку або в першій половині дня разом з їжею або одразу після неї.  

Скільки приймати селен?

Тривалість курсу – 30 днів або за рекомендацією лікаря. 

З чим не можна приймати селен

Селен є нейтральним практично до всіх вітамінів і до багатьох мінералів. 

Селен не слід поєднувати з вітаміном B3 (ніацином), а також добавками, що містять у високих дозах залізо та мідь - вони можуть перешкоджати засвоєнню селену. 

З чим не можна пити селен? 

Перш за все – з алкоголем. Вживання великої кількості алкоголю призводить до дефіциту селену. 

З лікарськими препаратами: 

• гормональними засобами;
• кортикостироїдами;
• статинами; 
• препаратами парацетамолу.

Не варто приймати селен без рекомендації лікаря, якщо ви вживаєте протизаплідні препарати або проходите хіміотерапію. 

Селен для спортсменів: користь та особливості

Користь селену для спортсменів:

• зниження негативного впливу надмірних фізичних навантажень;
• антиоксидантний захист для покращення стійкості тканин до пошкоджень;
• покращення обміну речовин;
• підтримка щитовидної залози, яка синтезує тиреоїдні гормони (Т3 та Т4), що регулюють енергетичний баланс та жироспалювання;
• зміцнення імунної системи;
• підтримання гормонального балансу та вироблення тестостерону, важливого для набору м'язової маси;
• нормалізація кровообігу та підтримання здоров'я серцево-судинної системи;
• позитивний вплив на роботу мозку та нервової системи;
• зниження негативного впливу несприятливих чинників довкілля на організм спортсмена.

Підтримка фізичної активності

Вживання селену при активних заняттях спортом та значних фізичних навантаженнях допомагає підтримувати функціонування скелетно-м'язової системи, забезпечує нормальне скорочення м'язів, збільшує витривалість та знижує втому після фізичних навантажень. Селен також важливий для регулювання енергетичного балансу та процесу спалювання жирів, за регуляцію яких відповідають тиреоїдні гормони Т3 та Т4.

Бореться із вільними радикалами під час тренувань

Селен входить до складу глутатіонпероксидази - ферменту, що захищає клітини від оксидативного стресу. Це важливо для спортсменів, адже інтенсивні навантаження збільшують кількість вільних радикалів, які можуть ушкоджувати м'язи та уповільнювати відновлення.

Селен є важливим для підтримки імунітету, що знижується під час фізичних навантажень. Селен зміцнює імунну систему, допомагаючи організму швидше відновлюватися та уникати інфекцій.

Рекомендації щодо прийому селену для спортсменів

Оптимальний час прийому селену – вранці чи першій половині дня. Він краще засвоюється, якщо приймати з їжею, що містить трохи жиру (горіхи, яйця, авокадо). Селен не рекомендується приймати увечері.

Найбільш біодоступні форми селену:

• Селенометіонін – краще засвоюється, оскільки пов'язаний з амінокислотою метіоніном.
• Селенат натрію засвоюється добре, але може накопичуватися при надлишку.
• Селен у дріжджах – містить органічні форми, які добре сприймаються організмом.

З якими добавками поєднується селен

Селен потрібен організму в невеликих кількостях. Щоб користь від нього була максимальною, слід враховувати його сумісність з іншими мінералами, елементами та вітамінами.

Сумісність селену з вітамінами

Селен краще засвоюється в організмі людини в поєднанні з жиророзчинними вітамінами А, Е, С, D.

Вітамін Е. Один із найважливіших антиоксидантів, особливо цінний у клітинних мембранах, де він «вловлює» вільні радикали, запобігаючи окисненню ненасичених жирних кислот. Поєднання селену з вітаміном Е чинить синергетичну дію — їхні антиоксидантні властивості посилюються, забезпечуючи захист клітин організму від шкідливого впливу вільних радикалів. Об'єднана дія селену та вітаміну Е регулює рівень заліза в крові та зменшує його за надлишку.

Вітамін Е у комплексі дозволяє покращити стан шкіри при шкірних захворюваннях, таких як акне, псоріаз, вугрі та інші дерматологічні проблеми. Приймати додатково вітамін Е у вигляді БАД слід одночасно з прийомом селену.

Вітамін С. Чудовий компаньйон вітаміну Е в антиоксидантному захисті. Позитивно впливає на всмоктування та засвоєння селену, а також кальцію, хрому і фолієвої кислоти.

Вітамін D. Сприяє кращому засвоєнню селену, магнію, фосфору та кальцію. Але сам засвоюється лише за нормального рівня вітаміну Е.

Селен напряму пов'язаний з йодом — за дефіциту селену спостерігається й дефіцит йоду, що важливо для роботи щитоподібної залози. Тому селен і йод часто призначають у комбінованих препаратах.

Селен добре поєднується з магнієм, оскільки ці елементи доповнюють одне одного в деяких своїх функціях і трапляються разом у певних харчових продуктах. Селен також доповнює корисні властивості сірки та разом із нею входить до складу багатьох амінокислот.

Селен добре поєднується з цинком, оскільки вони взаємодіють у метаболічних процесах і обидва є компонентами антиоксидантного ферменту глутатіонпероксидази, що допомагає боротися з вільними радикалами. Вітаміни з цинком і селеном стимулюють синтез гормонів щитоподібної залози, підтримують гормональний баланс та імунну систему, підвищують опірність організму інфекціям і захищають клітини від окислювального стресу. Спільна дія селену та цинку корисна для підвищення функцій імунної системи, профілактики серцево-судинних захворювань, покращення зору, стану шкіри, волосся та нігтів.

Протипоказання та побічні ефекти




Потребу в селені та необхідне дозування повинен визначати лише лікар за результатами аналізів і обстежень. Це особливо важливо за наявності хронічних захворювань або при постійному прийомі будь-яких лікарських препаратів.

Основними протипоказаннями до вживання добавки є:

• індивідуальна непереносимість;
• вагітність;
• період лактації;
• перенесені хірургічні операції;
• аутоімунні захворювання.

Гранично допустима безпечна кількість селену для організму не повинна перевищувати 400 мкг на день. При передозуванні з'являються симптоми отруєння:

• периферична нейропатія — біль, оніміння, поколювання в руках і ногах;
• м'язовий біль і порушення рухливості суглобів;
• анемія;
• нудота;
• випадання волосся;
• розлади кишківника, діарея;
• неприємний часниковий запах із рота;
• ламкість і зміна кольору нігтів;
• дратівливість;
• швидка втомлюваність.

Значне передозування спричиняє гострі токсичні реакції, що призводять до серцевих нападів, порушень функції печінки, нирок, нервової системи, а в деяких випадках — до летального результату.

Симптоми нестачі та надлишку селену




Ознаки дефіциту селену

Дефіцит селену не виникає одразу і дуже рідко спричиняє розвиток захворювань у дорослих. Симптомами дефіциту селену є переважно м'язовий біль, порушення концентрації уваги та втома.

Дефіцит селену може спостерігатися у людей із груп ризику:

• люди, які проживають у регіонах, де ґрунт бідний на селен;
• пацієнти на нирковому діалізі;
• хворі на ВІЛ;
• люди з розладами травлення (хвороба Крона).

Дефіцит селену може бути пов'язаний зі зниженням його засвоєння організмом — це спричиняє додатковий стрес і послаблює організм.

Симптоми дефіциту:

• втома;
• м'язовий біль;
• випадання волосся;
• погіршення настрою;
• проблеми з імунною системою;
• погіршення фертильності у чоловіків і жінок.

Як наслідок розвиваються такі захворювання:

• захворювання щитоподібної залози (гіпотиреоз або гіпертиреоз, хвороба Хашимото, хвороба Грейвса-Базедова);
• безпліддя;
• серцево-судинні захворювання;
• зниження когнітивних функцій;
• хвороба Кашина-Бека (кістково-суглобове захворювання);
• хвороба Кешана (серцево-судинні захворювання).

Ознаки надмірного споживання селену (селеноз)

Надмірне споживання селену спричиняє селеноз — токсичну реакцію, для якої характерні такі симптоми:

• неприємний часниковий запах і металевий присмак у роті;
• порушення роботи шлунково-кишкового тракту — нудота, блювання, діарея;
• випадання волосся;
• ламкість і зміна кольору нігтів;
• висип на шкірі;
• порушення функцій нервової системи та психоемоційного стану — дратівливість, швидка втомлюваність;
• плями на зубах.

Токсична реакція провокує розвиток таких гострих станів:

• захворювання серцево-судинної системи: інфаркт міокарда, серцева недостатність;
• ниркова недостатність;
• утруднене дихання, почервоніння обличчя;
• порушення роботи нервової системи;
• біль у м'язах;
• тремор, запаморочення.

У яких продуктах міститься селен?




Селен міститься в багатьох продуктах тваринного і рослинного походження. Отримати достатню кількість елемента можна з раціону, споживаючи різноманітну їжу.

Кількість селену в продуктах рослинного походження залежить від ґрунту, на якому вирощувалися рослини, та їхньої здатності поглинати й накопичувати цей елемент. Що стосується м'ясних продуктів, то тут вміст селену залежить від натуральності корму, яким годували тварин.

Як заповнити нестачу селену в організмі?

Приділяйте достатньо уваги збалансованості та різноманітності харчування. Якщо деякі види продуктів ви не любите або вони вам не підходять з певних причин, завжди можна підібрати смачну й поживну альтернативу — вибір є.

Багато селену містять риба та морепродукти: палтус, сардина, тунець, лосось, устриці, кальмари, креветки, краби — усе, чим багата морська стихія, буде корисним на вашому столі.

Отримати селен можна з м'яса та м'ясних продуктів: свинина, яловичина, курка, індичка, качка, а також субпродукти практично покривають добову потребу в мінералі.

Багато селену в гарбузовому та соняшниковому насінні, насінні чіа, а також у різних горіхах — волоських, макадамії, кеш'ю.

Містять селен і злакові культури — пшениця та пшеничні висівки, жито, овес, ячмінь, у яких до того ж багато клітковини, корисної для травлення.

Корисними будуть і молочні продукти, багаті на селен, — молоко, йогурт, кисломолочний сир, хоча вміст селену в них трохи менший.

Де міститься найбільше селену?

Найбільше селену містить бразильський горіх (бертолеція) — приблизно 1917 мкг мінералу на 100 грамів. Один горішок вагою близько 5 грамів містить 68–95 мкг селену, тому його цілком достатньо, щоб забезпечити організму денну потребу.

Селен у продуктах

Продукт	Вміст селену в 100 г, мкг	Добова норма, %
Бразильський горіх	1917 мкг	3485%
Пшениця та пшеничні висівки	77,6 мкг	130%
Насіння соняшнику	70-78 мкг	127-141%
Мідії	44,8 мкг	81%
Тунець	80 мкг	145%
Сардіна	50 мкг	91%
Оселедець	36 - 47 мкг	65-85 %
Креветки, краби	40-65 мкг	72-118%
Яйца	30,7-32 мкг	56-58%
Індичка	32,1-40,9 мкг	58-74%
Яловичина	27 мкг	49%
Курка	22-25 мкг	43-45%
Сухий часник	23 -30 мкг	41-43%
Кускус	28 мкг	50%
Рис коричневий довгозернистий	19 мкг	34%
Насіння Чіа	53 мкг	96%
Горіх кеш'ю	20 мкг	36%
Гречана крупа	27 мкг	49%
Вівсяна крупа	25 мкг	45,4%
Спагетті	25,9 мкг	47%

Висновки:

Селен є важливим мікроелементом, який забезпечує нормальну роботу систем і органів, входить до складу ферментів і білків, має сильні антиоксидантні та протизапальні властивості. Нормальний рівень селену в організмі запобігає захворюванням серцево-судинної системи. Селен дуже важливий для щитоподібної залози та синтезу гормонів, здоров'я нервової системи й імунітету.

Дефіцит селену, як і його надлишок, спричиняє порушення в роботі нервової системи, біль у м'язах, швидку втомлюваність, порушення когнітивних функцій, послаблення імунітету.

Поповнити запаси селену можна з їжею або з дієтичних добавок. Як приймати селен, у якому дозуванні та для чого — визначає лише лікар і лише за результатами обстеження.

Наш організм потребує селену в невеликих кількостях, але його нестача, як і надлишок, може призвести до серйозних порушень у роботі організму.

Наукові джерела: